Стан фізичної доступності засобів розміщення у регіонах України
Опитування ДАРТ щодо стану фізичної доступності засобів розміщення у регіонах України
Державне агентство розвитку туризму у співпраці з обласними військовими адміністраціями провело друге щорічне опитування щодо стану фізичної доступності засобів розміщення у регіонах України.
В опитуванні взяли участь 6 032 суб’єкти туристичної діяльності: 3 697 готелів, 244 курортних закладів та 2 091 інший об’єкт для надання послуг з тимчасового розміщення (хостели, кемпінги, бази відпочинку тощо).
Рівень інклюзивності засобів розміщення визначався за допомогою чеклиста, в якому були зазначені 17 ознак доступності, прописані в «Методичних рекомендаціях з питань формування безбар’єрності в туризмі». Рекомендації погоджені Міністерством розвитку громад територій та інфраструктури України та оприлюднені на сайті ДАРТ разом з методичними рекомендаціями з питань формування безбар’єрності в туризмі.
Згідно з результатами опитування, в Україні 35,2% закладів розміщення мають на вході сходи, облаштовані пандусом (що суттєво більше, ніж у 2024 році), а 45,4% мають контрастне маркування. 5,1% входів мають підйомні механізми. 38% закладів оснащені ліфтами, 58% з них мають сигнали звукового супроводу та дублювання позначень поверхів шрифтом Брайля.
Тільки в 20% закладах розміщення, які взяли участь в опитуванні, є номери, облаштовані для осіб з інвалідністю, і в 29% наявні облаштовані універсальні вбиральні. Ці показники приблизно ідентичні рівню 2024 року. 33,6% закладів зазначили, що мають доступні шляхи евакуації для осіб з інвалідністю. 30% вказали, що використовують міжнародні символи доступності.
Найвищі показники у процентному співвідношенні щодо ознак доступності мають лише три параметри: безпроблемний вхід на територію – 47%, відокремлені місця для паркування транспортних засобів осіб з інвалідністю – майже 72%, та обізнаний персонал з правилами та етикетом приймання осіб з МГН (маломобільних груп населення) – 52%. Останній показник опустився порівняно з 2024 роком, передусім через велику плинність кадрів у сфері гостинності – що підтверджує необхідність постійних навчань і тренінгів.